(про борошно)

1. n

1) патент; диплом

2) іст. жалувана грамота; привілей

3) перен. знак, ознака; печать

4) виняткове право; право, одержуване завдяки патенту

5) запатентований предмет (винахід)

6) амер. дарування землі урядом

2. adj

1) явний, очевидний

2) (запатентований

3) оригінальний; дотепний; новий; власного винаходу

4) відкритий

5) бот. розкритий

6) загальновідомий; загальнодоступний; громадський

7) вищого сорту (про борошно)

3. v

1) патентувати (щось); брати патент (на щось)

2) бути оригінальним, відзначатися (чимсь)

3) амер. одержувати право на урядову землю

4) дарувати

* * *

1) патент; диплом; icт. жалувана грамота; привілей; знак, печатка

2) право, отримуване завдяки патенту; виключне право

3) запатентований предмет, винахід

4) cл. дарування землі урядом; документ про дарування землі урядом

5) оригінальне рішення; метод

1) явний, очевидний

2) патентований

3) запатентований

4) оригінальний, дотепний, новий; власного винаходу

5) відкритий; доступний, можливий; бoт. розкритий

6) загальновідомий; загальнодоступний; громадський

7) вищого ґатунку ( про борошно)

1) патентувати ( що-небудь); брати патент ( на що-небудь)

2) бути оригінальним, відрізнятися ( чим-небудь)

3) cл. одержувати право на урядову землю

4) дарувати

1) не замкнений на засув; відчинений

2) розгвинчений, з вийнятими болтами

3) непросіяний (про борошно)

* * *

1) незамкнений на засув; зі знятим засувом, відчинений

2) розгвинчений, з вийнятими болтами

1) патент; диплом; icт. жалувана грамота; привілей; знак, печатка

2) право, отримуване завдяки патенту; виключне право

3) запатентований предмет, винахід

4) cл. дарування землі урядом; документ про дарування землі урядом

5) оригінальне рішення; метод

1) явний, очевидний

2) патентований

3) запатентований

4) оригінальний, дотепний, новий; власного винаходу

5) відкритий; доступний, можливий; бoт. розкритий

6) загальновідомий; загальнодоступний; громадський

7) вищого ґатунку ( про борошно)

1) патентувати ( що-небудь); брати патент ( на що-небудь)

2) бути оригінальним, відрізнятися ( чим-небудь)

3) cл. одержувати право на урядову землю

4) дарувати

1) незамкнений на засув; зі знятим засувом, відчинений

2) розгвинчений, з вийнятими болтами

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1. n

1) секунда (міра часу); 60 seconds make one minute у хвилині 60 секунд

2) секунда (міра кута)

3) мить; момент

4) помічник, нижчий за рангом

5) (the second) друге число

6) друга людина, другий чоловік (що робить щось)

7) той, що одержав другий приз (другу нагороду, другу премію)

8) друга (не вища) оцінка (в англійських університетах)

9) pl товари другого ґатунку

10) pl борошно грубого помелу

11) другий клас (транспорту)

12) секундант (на дуелі, в боксі)

13) муз. втора, другий голос; альт

14) альпініст, що йде другим у зв'язці

2. adj

1) другий (числом)

2) другий (за часом), наступний

3) другий, інший, додатковий

4) повторний

5) другорядний, нижчої якості

6) ще один, подібний

7) додатковий, запасний

8) допоміжний

9) підпорядкований

10) нижчий за рангом

3. adv

1) по-друге

2) другим номером; у другій групі

4. v

1) підтримувати; допомагати

2) виступати на підтримку (пропозиції тощо)

3) бути секундантом (на дуелі, змаганнях)

4) військ. тимчасово відряджати

5) завдати ще одного удару

6) муз. співати партію другого голосу

* * *

1) ( the second) друге ( число); другий, друга людина

2) помічник

3) другий приз

4) секундант ( на дуелі); секундант ( бокс)

5) другий клас ( транспорту)

6) pl товар другого ґатунку; другосортна продукція; борошно грубого помелу

7) друга порція ( їжі); друге, друга страва

8) aвт. друга передача

9) альпініст, що йде другим ( у зв'язці)

10) мyз. секунда ( інтервал); втора

11) унів. ступінь бакалавра другого класу ( у Великій Британії)

1) секунда ( міра часу)

2) секунда ( міра кута)

3) мить, момент

1) другий ( числом)

2) другий ( за часом); другий, додатковий; другий, повторний; другорядний, підлеглий

3) інший, другий; ще один, подібний

4) додатковий; запасний

5) який поступається ( у чому-небудь); другосортний; допоміжний

6) second violin друга скрипка ( в оркестрі)

1) підтримувати; допомагати

2) бути секундантом на дуелі або в боксі

1. n (the straight)

1) прямизна

2) пряма лінія

3) (остання) пряма (перед фінішем)

4) чесність

5) карти, що йдуть підряд відповідно до їх достоїнства

6) амер. правда, істина; правильне твердження

2. adj

1) прямий, незігнутий

2) що не відхиляється від курсу; що не сходить з дороги; безперервний

3) некучерявий (про волосся)

4) авт. з циліндрами в ряд (про двигун)

5) правильний, рівний, у порядку

6) розм. чесний, щирий, відвертий

7) розм. вірний, надійний

8) амер. відданий своїй партії

9) амер. нерозведений (водою)

10) амер., розм. поштучний

11) театр. що належить до визначних п'єс

12) карт. розташований по порядку

3. adv

1) прямо, по прямій лінії

2) безпосередньо, прямо

3) правильно, точно, влучно

4) чесно, відверто, прямо

5) негайно, відразу

4. v

1) випрямляти, розпрямляти

2) одягати небіжчика

* * *

1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія

2) cпopт. фінішна пряма

3) чесність

4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)

5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанин

1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервний

2) правильний, рівний; який знаходиться в порядку

3) чесний, прямий, щирий

4) вірний, надійний

5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії

6) cл. нерозбавлений

7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого

8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)

9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одному

10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)

11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)

12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)

13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)

1) по прямій лінії, прямо

2) прямо, безпосередньо

3) правильно, точно, влучно

4) правильно, упорядковано

5) чесно, відкрито, прямо

6) об'єктивно ( у газетних повідомленнях)

7) ясно, чітко, тверезо

8) у сполученнях

для [Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Для тебе сина породила (Шевч.)], за-для. [За-для нього зробила (Квітка). За-для таких бідаків кохання немає (Крим.)], до [Слова - до ради, руки - до звади. Книжки до читання], на кого, на що, під що [Тут на вовків привілля: ліс великий та густий. Мішок на жито (під жито). Маю борошно на продаж. А що ви, люди, робите? Гріб на Саломона (Руд.). Такі курси заводять на те, щоб було більше тямущих], про [Єсть, та не про вашу честь. Не про тебе виростала (Черн.). Робота про всіх знайшлася (Кониськ.). Всі вони друкуватимуться тільки про людей тямущих (Куліш). Крам, потрібний людям про життя (Єфр.)]. Одёжа для праздника, для будний и т. д. - одежа про свято, про будень. Сорочка про неділю]. Для чего? - нащо? на віщо? чому? для чого? за-для чого? про що? Не для чего - нема чого, нема нащо, нічого. [Нічого (нема чого) й ходити туди].

* * *

предл. с род. п.

1) для (кого-чого); ( при указании на назначение предмета иногда) на (що); (ради кого-чего; по случаю чего) ра́ди, зара́ди, за́для (кого-чого)

2) (в отношении кого-чего-л., в условиях чего-л.) для (чого); (при указании на несоответствие, несоразмерность состояния, качества, действия, условий) на (що)

1. n

1) ряд, низка, ланцюжок (будинків тощо); пасмо

2) серія, ряд

3) стрій, шере (н)га

4) напрям, лінія

5) сфера, зона; галузь; коло; поле; арена

6) межа

7) ек. зміна, коливання, рух

8) розмах; амплітуда, межі коливання

9) простір, межі

10) радіус дії; межа застосування; досяжність

11) чутливість (приладу)

12) потужність (телескопа тощо)

13) дальність; відстань; дистанція

14) рад. дальність передачі

15) військ. далекобійність

16) військ. приціл

17) перехід з місця на місце, блукання

18) відкрита місцевість; степ

19) мисливське угіддя

20) пасовище

21) асортимент; номенклатура

22) гірський кряж, гірська система

23) шкала

24) ареал, район мешкання (тварин); район поширення (рослин)

25) період існування на Землі

26) клас, верства (суспільства)

27) фіз. довжина пробігу, пробіг (часток)

28) ступінь

29) клас, розряд

30) спорт. напрям атаки (бокс)

31) телеб. смуга, спектр

32) мор. порти, ряд портів

33) мор. створ

34) військ. полігон, стрільбище; тир

35) віднесення (бомби)

36) амер. меридіанний ряд населених пунктів

37) амер. двосторонній стелаж

38) кухонна плита (тж kitchen range)

39) тех. агрегат, установка

40) решето, сито

41) друшляк

2. v

1) ставити в ряд; розташовувати (розставляти) у певному порядку

2) шикуватися (ставати) в ряди

3) простягатися, тягтися уздовж (чогось — along)

4) проходити (іти) паралельно (чомусь — with)

5) стояти на одній лінії (з чимсь — with)

6) бути на одному рівні, стояти урівень; належати до числа (когось, чогось — with, among)

7) приєднуватися, примикати (до когось — with); об'єднуватися (проти когось — against)

8) залучати, утягувати

9) коливатися в межах (чогось — from... to, between)

10) блукати, мандрувати, тинятися (по — over, through)

11) охоплювати (про думку тощо)

12) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу (розряду)

13) прибирати, давати лад

14):

to range oneself — постатечніти (після одруження)

15) наводити, націлювати

16) військ. пересуватися, переміщатися

17) біол. траплятися, водитися (в якійсь місцевості)

18) пасти худобу на необгородженому пасовищі

19) друк. вирівнювати (рядок)

20) (along) проходити паралельно (берегу); проходити уздовж (берега)

21) військ. визначати відстань до цілі

22) військ. пристрілюватися

23) сіяти, просіювати (борошно)

* * *

1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)

2) лінія; напрямок

3) сфера, зона; область, коло; поле, арена

4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань

5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжність

6) дальність; відстань, дистанція

7) перехід з місця на місце; блукання

8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище

9) асортимент, сортамент; номенклатура

10) гeoл. гірський кряж, гірська система

11) cпeц. шкала

12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)

13) клас, верства ( суспільства)

14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)

15) cпeц. ступінь

16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)

17) мop. ряд портів, порти

18) мop. стулка

19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир

20) вiйcьк. віднесення ( бомби)

21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів

22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)

1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку

2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)

3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)

4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)

5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)

6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)

7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду

8) прибирати, наводити лад

9) наводити, націлювати

10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)

11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)

12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)

13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі

14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)

15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж

16) мop. відпускати канат якоря

17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)

1) кухонна плита ( kitchen range)

2) тex. агрегат, установка

1. n

1) харчування; годування

2) корм, фураж

3) порція, норма (корму)

4) розм. їжа, харч

5) вигін; пасовисько, пасовище

6) тех. живлення

7) завантаження

8) подача матеріалу

2. adj

найнятий; який одержує гонорар (платню)

v (past і p.p. fed)

1) годувати, давати їжу

2) живити, давати поживу

3) утримувати; забезпечувати

4) постачати; живити

5) амер. давати корм

6) згодовувати

7) пасти (худобу)

8) годуватися (про тварин)

9) харчуватися (чимсь — on, upon)

10) товстіти, жиріти

11) театр. подавати репліку партнерові

12) спорт. подавати (передавати) партнерові (противнику) (м'яч)

13) нагнітати, накачувати

14) тех. живити, забезпечувати (водою, паливом)

15) вводити дані (у комп'ютер)

* * *

1) харчування, годівля

2) корм; фураж

3) їжа

4) вигін, пасовище

5) тex. живлення, завантаження; подача матеріалу

1) годувати, давати їжу ( кому-небудь); живити ( що-небудь); давати поживу ( чому-небудь)

2) годувати, забезпечувати, утримувати; постачати, забезпечувати, живити; aмep. задавати корм; aмep. згодовувати; кидати ( куди-небудь); відправляти

3) пасти ( худобу)

4) їсти, годуватися ( про тварин); їсти, підкріплюватися ( про людей)

5) (on, upon) годуватися, харчуватися ( чим-небудь)

6) театр. cпeц. подавати репліку партнерові; підігравати партнерові; підказувати, суфлірувати

7) cпopт.; cпeц. подавати, передавати ( м'яч) партнерові, супротивникові

8) тex. живити, постачати (паливом, водою); нагнітати, накачувати

9) cпeц. подавати ( матеріал на обробку); вводити дані ( у комп'ютер)

1. n

1) червоний колір

2) річ червоного кольору

3) (R.) червоний, революціонер

4) (the Reds) pl амер. червоношкірі (індіанці)

5) (the red) амер. заборгованість; борг; дефіцит; збиток (записуваний червоним чорнилом)

6) розм. червоне вино

7) розм. гроші

2. adj

1) червоний; багровий; багряний

2) рум'яний

3) почервонілий, зашарілий

4) рудий

5) гнідий

6) закривавлений, обагрений кров'ю; кривавий; кровопролитний

7) (часто R.) червоний, революційний; комуністичний

8) червоношкірий

9) північний (про полюс магніту)

6) родовідна книга; в) список осіб, які перебувають на державній службі

* * *

1) червоний колір

2) червоний предмет; червона куля ( у більярді); "червоний" ( у рулетці); руда тварина ( собака)

3) політ. ( Red) "червоний", революціонер

4) pl; aмep. ( the Reds) червоношкірі ( індіанці)

5) eк.; cпeц. ( the red) заборгованість, борг; дефіцит, збиток ( який записується червоним чорнилом)

6) червоне вино

7) cл. гроші

1) червоний; багряний

2) рум'яний; почервонілий; зашарілий

3) ( часто Red) червоний, революційний, радянський; комуністичний

4) рудий; гнідий

5) закривавлений, обагрений кров'ю ( про руки)

6) ( Red) червоношкірий ( про американського індіанця)

7) північний ( про полюс магніту)

1. n

1) зерно; зернина

2) збірн. хліб (у зерні); збіжжя; пшениця (у Великій Британії); овес (у Шотландії); жито; кукурудза, маїс (в Америці і Австралії)

3) зернятко (яблука тощо)

4) дрібка (солі)

5) піщинка

6) амер. кукурудзяна горілка

7) амер. розваги, жарти

8) мозоля (на нозі)

2. v

1) сіяти пшеницю (кукурудзу, овес тощо)

2) наливатися (про хліба) (тж corn up)

3) солити, засолювати; консервувати сіллю (м'ясо тощо)

4) шотл. годувати вівсом

* * *

1) зерно, зернові; пшениця ( в Англії); овес ( у Шотландії е Ірландії); жито, кукурудза, маїс ( в Америці е Австралії)

2) зерно ( злаків); зернятко (яблука, перцю, кави); дрібка ( солі); піщина

3) aмep. кукурудзяна горілка; cл. сп'яніння

4) колір спілої кукурудзи; золотавий колір (тж. corn colour)

5) aмep. крупа ( про сніг); фірн

6) aмep. сентиментальщина; вульгарність, банальність; заяложена, сентиментальна манера виконання ( музики)

7) aмep.; cл. гроші, грошенята

1) солити, засолювати; консервувати сіллю ( м'ясо)

2) сіяти пшеницю, кукурудзу, овес

3) наливатися зерном (тж. corn up)

4) дiaл. годувати вівсом

5) cпeц. зернити, гранулювати

6) п'янити

1. n

1) стіл, столик

2) операційний стіл

3) компанія (товариство) за столом; співтрапезники

4) їжа; харчування, столування; кухня

5) трапеза, їда

6) столик для ігор; дошка для настільних ігор

7) шаховий столик

8) гравці за столом

9) дошка

10) плитка, дощечка

11) напис на дощечці; скрижаль

12) таблиця

13) розклад

14) табель

15) список

16) гірське плато, плоскогір'я

17) плоска поверхня

18) тех. стіл (верстата); планшайба; рольганг

19) долоня (в хіромантії)

20) грань (алмаза)

21) архт. карниз

22) церк. престол (тж the holy table, the Lord's table)

2. v

1) класти (ставити) на стіл

2) кидати (викладати) на стіл (гроші, карти)

3) складати таблиці (списки, розклад)

4) заносити до списків

5) пропонувати обговорити; ставити на обговорення

6) амер. відкладати (відтягувати) обговорення; відкладати у довгий ящик

7) буд. з'єднувати шипом

8) розважати гостей

9) їсти

10) змальовувати

* * *

1) стіл, столик

2) тк.; sing товариство або компанія за столом; застілля; співтрапезники

3) тк.; sing стіл, їжа, кухня

4) столик для ігор; дошка для настільних ігор

5) дошка

6) плита, дощечка; напис на плиті, дощечці; скрижаль

7) таблиця

8) табель

9) пласка поверхня; плато, плоскогір'я; плита

10) долоня ( у хіромантії)

11) aнaт. пластинка ( череп)

12) тex. стіл (верстат; планшайба; рольганг; стенд)

13) грань ( алмаз)

14) гipн. концентраційний стіл

15) apxiт. карниз

16) цepк. престол (the Lord's, the holy або Communion table)

17) верхня дека ( музичного інструмент)

••

1) класти, ставити на стіл (що-н.); кидати, викладати на стіл (гроші, карти)

2) забезпечувати столом, забезпечувати їжею

3) складати таблиці, списки, розклад; заносити в списки

4) пропонувати обговорити, виносити або ставити на обговорення

5) aмep. відкладати або відсувати обговорення; класти під сукно, відкладати в довгу шухляду

6) зміцнювати вітрило широким рубцем

7) бyд. з'єднувати шипом

8) розважати гостей

1. n

1) перо, пір'їна

2) тж pl збірн. оперення, пір'я

3) плюмаж

4) убрання; прикраса

5) мисл. дичина

6) дрібничка; крихта, дещиця; щось дуже легке

7) довга шерсть на ногах (собак)

8) тріщина (у склі тощо)

9) тех. шпонка; виступ; гребінь; ребро

10) мор., розм. бурун (від перископа підводного човна)

2. v

1) оперяти, оздоблювати (прикрашати) пір'ям

2) вистилати пір'ям (гніздо)

3) оперятися, укриватися пір'ям (тж feather out)

4) робити край гострим (тонким)

5) надавати форми пір'їни

6) тех. з'єднувати на шпонку (на шпунт)

* * *

1) перо ( пташине)

2) pl оперення: пір'я; плюмаж; убрання, прикраса

3) миcл. дичина, птах

4) що-небудь дуже легеньке, дрібничка

5) довга шерсть на ногах ( у собак)

6) оперення стріли

7) тріщина (у дорогоцінному камені, склі)

8) тex. напрямна шпонка; шип; виступ, гребінь; ребро

9) мop. бурун ( від перископа підводного човна)

10) мop., cпopт. розгортання весла плиском

1) оперяти, прикрашати або оздоблювати пір'ям

2) вистилати пір'ям ( гніздо)

3) оперятися ( часто feather out)

4) aмep. спливати пластівцями ( про вершки в чаї)

5) робити край гострим, тонким

6) надавати форму пера

7) мop., cпopт. виносити ( весло) плиском; розводити плиском ( весло)

8) миcл. збити пострілом пір'я з птаха; тремтіти ( про гончу) під час відшукування сліду; направляти ( гончих) по сліду

9) aв. флюгувати гвинт; циклічно змінювати крок ( несучого гвинта вертольота)

10) тex. з'єднувати на шпунт або шпонку

1. n

тварина; звір

2. adj

1) тваринний

2) тваринницький

* * *

1) тварина; звір

2) ссавець ( тварина)

3) тварина, звір, худобина ( про людину); тваринна природа, тваринне начало ( в людині)

4) розм. що-небудь дивне, незвичайне; штучка

5) pl поліміно ( математична гра)

1) тваринний, який стосується, відноситься до тваринного світу; анімальний

2) який стосується тваринництва, тваринницький

3) несхв. тваринний; фізичний, плотський; чуттєвий